Медичні п'явки

Згідно з теорією еволюції, п'явки належать до найдавніших груп тварин на Землі. Їхні еволюційні предки, як вважають, з'явилися сотні мільйонів років тому, а викопні знахідки свідчать, що їхня основна будова за дуже тривалі геологічні періоди суттєво не змінювалася. Через відсутність твердого скелета викопні рештки п'явок трапляються відносно рідко.

Сьогодні відомо приблизно 650 видів п'явок, проте лише незначна їх частина застосовується в гірудотерапії. У Європі найчастіше використовують види Hirudo medicinalis, Hirudo verbana та Hirudo orientalis.

Медичні п'явки належать до кільчастих червів. Вони мають передню та задню присоски, які використовують для пересування та живлення. У передній частині тіла розташований рот із трьома щелепами, що залишають характерний трипроменевий укус. На голові в них кілька світлових рецепторів, а по тілу — численні сенсорні клітини, за допомогою яких вони сприймають рух, вібрації та інші подразники з довкілля.

П'явки є гермафродитами, тобто кожна особина має чоловічі та жіночі статеві органи. Статевої зрілості вони досягають приблизно за рік, а з коконів, які вони відкладають, розвиваються молоді п'явки. За сприятливих умов тривалість їхнього життя може перевищувати двадцять років.

У природі їх найчастіше можна знайти в спокійних прісноводних середовищах, таких як болота, ставки та повільно текучі води. Виявивши придатного господаря, вони наближаються до нього й живляться лише короткий час, після чого можуть перетравлювати спожите кілька місяців. Завдяки надзвичайно ефективному обміну речовин вони здатні дуже довго обходитися без нового харчування.

П'явки — чудові плавчині й напрочуд спритні також на суходолі. Вони здатні значно змінювати форму тіла, завдяки чому легко проникають крізь вузькі отвори. Кожен, хто будь-коли їх годував чи вирощував, знає, що вони справжні майстрині втечі.

Через осушення водно-болотних угідь, зміни в сільському господарстві та інтенсивну експлуатацію в минулому природні популяції медичних п'явок у багатьох частинах Європи суттєво скоротилися. Тому сьогодні для терапевтичного застосування використовують майже виключно п'явок зі спеціалізованих центрів розведення, тоді як численні природні популяції перебувають під охороною.